- гранувати
- to cut; (дорогоцінний камінь) to facet, to cut facets (on)
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
гранувати
Look at other dictionaries:
гранувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Обрізуючи, обточуючи, шліфуючи що небудь тверде (камінь, метал і т. ін.), утворювати на ньому грані (див. грань I 2)). Гранувати алмази … Український тлумачний словник
гранувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вигранити — ню, ниш, док., виграно/вувати, ую, уєш, недок., ви/гранувати, ую, уєш, док., перех. Відповідно обробляючи, утворювати грані на поверхні твердих речовин (каменів, металів, скла). Вигранувати алмази … Український тлумачний словник
гранити — ню/, ни/ш, недок., перех. Те саме, що гранувати … Український тлумачний словник
гранований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до гранувати. 2) у знач. прикм. Те саме, що гранчастий. Гранований стержень. || Який піддавався грануванню. Гранована поверхня … Український тлумачний словник
грановний — а, е. Якого можна гранувати … Український тлумачний словник
гранування — я, с. Дія за знач. гранувати. Гранування алмазів … Український тлумачний словник
грануватися — у/ється, недок. 1) Піддаватися грануванню. 2) Пас. до гранувати … Український тлумачний словник
награнувати — у/ю, у/єш. Док. до гранувати. || Шліфуючи, зробити грані на якій небудь кількості чогось … Український тлумачний словник
погранувати — у/ю, у/єш. Док. до гранувати … Український тлумачний словник
вигранувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
